Кілійська громада

Одеська область, Ізмаїльський район

Що потрібно знати про суїцид та як розпізнати його ознаки.

Дата: 15.03.2021 16:43
Кількість переглядів: 31

Відділ соціального захисту населення виконавчого комітету Кілійської міської ради інформує.

Вчасно розпізнати психічні проблеми та звернутися за допомогою або ж допомогти комусь, хто поруч — вкрай важливе вміння. Наслідками ігнорування проблем із психічним здоров’я можуть стати клінічна депресія, емоційне вигорання чи навіть суїцид.

За даними ВООЗ, щороку близько 800 тисяч людей завершують життя самогубством. Хтось обриває власне життя кожні 40 секунд.

Багато самогубств трапляються імпульсивно в моменти кризи, коли людині важко впоратись з життєвими негараздами — фінансовими проблемами, розірванням стосунків чи наслідками серйозних хвороб. В зоні ризику знаходяться також люди, які мають тривалі психічні розлади, пережили катастрофу чи серйозний конфлікт, втрату близької людини, мають алкогольну чи наркозалежність, люди, які часто зазнають дискримінації (мігранти, переселенці, в’язні, трансгендери). Найсильнішим фактором ризику скоєння суїциду є попередня спроба його вчинити. Зокрема важливо надавати вчасну та якісну психологічну підтримку військовим, які повернулися з війни. Пережитий досвід стресу та втрат може мати небезпечні наслідки у вигляді серйозних психічних розладів — постравматичного стресового розладу, нападу панічних атак чи клінічної депресії. Якщо ігнорувати проблему, ці фактори збільшують ризики скоєння самогубства.

Які ознаки в поведінці можуть свідчити про те, що людина може скоїти самогубство:

• Тривалий смуток і перепади настрою можуть бути симптомами депресії — одним з головних факторів ризику скоєння самогубства.

• Раптовий спокій після періоду депресії чи перепадів настрою.

• Ізоляція. Свідомий вибір проводити час на самоті, уникати соціальних контактів та натовпу. Також сигналом є втрата інтересу або задоволення від діяльності, яка раніше людині приносила задоволення.

• Зміни особистості або у зовнішності. У людини, яка думає про самогубство, може спостерігатися зміна у ставленні до звичних речей або зміни у поведінці — міміці, жестах, швидкості мовлення. Крім того, людина може раптом почати менше турбуватися про свій зовнішній вигляд.

• Небезпечна або саморуйнівна поведінка. Це може бути необачне керування автомобілем, посилене вживання наркотиків чи алкоголю.

У багатьох випадках самогубству можна запобігти. Найкращий спосіб це зробити — знати фактори ризику, бути уважним до ознак депресії та інших психічних розладів, розпізнавати попереджувальні ознаки скоєння самогубства та втрутитися до того, як це може трапитися.

Люди, які отримують підтримку від близьких та мають доступ до служб підтримки психічного здоров’я, рідше реагують на суїцидальні імпульси, ніж ті, хто ізольований від цього.

Якщо вам здається, що людина поруч має намір скоїти самогубство, не бійтеся запитати її про це. У деяких випадках людині просто потрібно знати, що хтось дбає про неї і шукає можливість допомогти у цій ситуації. Вже після цього можна запропонувати людині звернутися за фаховою допомогою.

«Грань між здоровою та хворою психікою — дуже тонка. І ніхто не знає, якою буде наша реакція під час чи після сильного стресу. Тому нестійкі до стресу люди більш схильні до думок про суїцид. Якщо людина мала або має травматичний досвід і не вміє шукати вихід зі складних ситуацій, не може переступити через свої установки, замовчує про свій стан чи власні потреби (наприклад, діти часто не вміють говорити про те, як їм самотньо, військові замовчують, бо страждати і сльози лити — це “не по-чоловічому, воїн не плаче”), то схильність до скоєння суїциду зростає», — пояснюють психологи.

Останнім часом в Україні фіксується сплеск небезпечних челенджів і спроб суїциду серед підлітків. Переважна кількість таких дій призводить до трагічних наслідків. У негативному впливі на дітей дехто звинувачує інтернет, хтось нарікає на ЗМІ, хтось - на школу або родину. Експерти закликають правоохоронні органи, заклади освіти та батьків об'єднатися навколо цієї проблеми, а також радять дорослим розмовляти з дітьми, вибудовувати з ними довірливі стосунки та приділяти їм більшу увагу.

«Щоб не втрачати дітей в інтернеті, їм потрібна адекватна альтернатива: спілкування з сім’єю, однолітками, хобі, гуртки, тоді вони не будуть компенсувати живе спілкування в інтернеті. Діти, на жаль, в силу свого психологічного розвитку не завжди розуміють наслідки, в них ще не сформоване критичне мислення, і дії, які вони вчиняють, на кшталт небезпечних челенджів, мають наслідки», говорять психологи.

Що важливо пам’ятати та на що звертати увагу:

? Суїцид, зазвичай, не відбувається раптово, без попередження. Більшість підлітків, що роблять замах на своє життя, діляться планами, але майже 80% дорослих не чують або не хочуть цього почути.

? Суїцид не передається у спадок. Але сім’я, де вже було скоєне самогубство, стає для дітей зоною підвищеного ризику.

? Якщо у розпал сімейного скандалу підліток загрожує суїцидом, батьки повинні негайно зупинити сварку, якою б зухвалою не була його поведінка.

? Розмова з підлітком про суїцид не наводить його на думку покінчити з собою. Промовляючи свої тривоги, підліток звільняється від них. Головне, щоб підтекстом цих розмов не стала поетизація, героїзація смерті, як видатного вчинку сильної особистості.

? Відкрите обговорення з підлітком своїх проблем і відчуттів може врятувати йому життя. Часто людина до останнього сумнівається у скоєнні самогубства, важливо вчасно виявити ці наміри та відверто поговорити.

? Рідко причиною самогубства є один фактор (розбите серце, сварка з близькими). Певний з них може стати спусковим механізмом, але не є єдиною причиною. Зазвичай проблеми накопичуються певний час (дитину ніхто не підтримує, вона боїться засмутити близьких або не довіряє дорослим чи психологам).

Для збереження життя дітей, їх здоров'я, виконавчий комітет Кілійської міської ради звертає увагу батьків бути обачними та попереджати про можливу небезпеку для їхніх дітей у соціальних мережах. Необхідно більше спілкуватися по-дружньому зі своїми дітьми, будувати довірливі стосунки, спонукати дитину розповідати про її друзів та шкільне життя та ставитися до дитини з розумінням приділяти більше уваги психологічному стану дитини, а саме:

• перевіряти акаунти дитини в соціальних мережах та групи, до яких вона приєдналася;

• переглядати зміст спілкування в приватних чатах;

• контролювати відео та фото, які є в гаджетах вашої дитини;

• звертати увагу на її коло спілкування.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь