Комунальна установа «Центр надання соціальних послуг» Кілійської міської ради інформує:
Скажемо: «НІ — ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ!»
Чи замислювався хтось, як багато людей почувають себе самотніми у власній родині? Чи підозрював хтось з нас, що за зовнішнім фасадом благополучної родини може причаїтися страшний звір під назвою «домашнє насильство»?
Отже, що ж таке домашнє насильство?
Далеко не кожна людина знає, що окрім фізичного та сексуального існують ще два види насильства:
− економічне (умисне позбавлення одним членом сім’ї іншого члена сім’ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів; це також заборона на роботу, навчання, жорстке обмеження у фінансах і вимога детальної звітності — нерідко при забороні заробляти самостійно);
− психологічне (словесні образи, погрози, переслідування з метою залякування і отримання влади одних членів сім’ї над іншими, змушення постійно відчувати провину, примусова ізоляція від зовнішнього світу, заборони зустрічатися з друзями і навіть родичами).
Насильство в сім’ї – це не та тема яку можна обговорювати жартома. Це тема яка несе страх, сором, відчай. На жаль, проблема насильства, а особливо домашнього насильства є актуальною в нашому суспільстві. Про те, говорити та вирішити проблему не так просто. Оскільки жертви що потерпають від насильства в сім’ї настільки емоційно скуті, та залякані, що «виносити сміття з хати» вони просто бояться… Домашнє насильство може починатися з таких «незначних дрібниць», як постійні прискіпування до якості прибирання вдома, до зовнішнього вигляду, і в результаті закінчитися побоями, а в деяких випадках – і смертю.
Насильство над дітьми – особливо велика проблема.
Більшість батьків, які жорстоко поводяться з дітьми, часто переживали подібне ставлення (або нехтування) з боку власних батьків у дитинстві. Від емоційного здоров’я дітей, від умов, у яких вони виховуються, від прикладу, який їм подають дорослі з самого початку їх життя залежить успішність і процвітання нації в майбутньому.
Діти, які є свідками насильства, насправді − його жертви.
Насильство − це травма для дитини, яка негативно впливає на її фізичне, емоційне здоров’я та розвиток. Діти, як губки, «всмоктують» все від батьків, повторюючи та наслідуючи сімейні моделі поведінки. Жертва-дитина теж боїться: втратити родину − навіть таку, як є; боїться зізнатися одному з батьків про жорстоке поводження іншого, тощо.
Тож виховання − це не лише слова, а в першу чергу дії, поведінка батьків та найближчого оточення, приклади ставлення один до одного й до дітей тощо. Обидва батьки в рівній мірі відповідальні за життя, здоров’я та безпеку своїх дітей.
Рівень того, наскільки ми поважаємо себе, наскільки достойно поводимо себе в стосунках з партнером і закладає основи світосприйняття, родинного й особистого життя дітей.
Для життя без насильства важливими є самоповага та почуття внутрішньої гідності, а також підтримка близьких, рідних та оточуючих.
Якщо ви відчуваєте потребу в підтримці – не мовчіть, звертайтесь за адресою: 68303, Одеська обл., Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Миру, 63, або за телефоном (04843) 4-00-09 — Комунальна установа «Центр надання соціальних послуг» Кілійської міської ради.
Скажемо: «НІ — ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ!»
В.о. директора КУ «ЦНСП» КМР Наталя Попаз
