Гендерні стереотипи та п’ять кроків до розширення можливостей жінок.
Гендерна рівність є основою демократичного суспільства, яке прагне до соціальної справедливості та поваги до прав людини. Але, на жаль, в силу тих чи інших причин, жінки зазнають дискримінації практично в усіх сферах життєдіяльності.
Карантинні обмеження суттєво збільшили кількість безробітних, як в Україні, так і в світі. Багато сімей на власному сумному досвіді зрозуміли, наскільки важливою для фінансової спроможності родини є зайнятість не лише чоловіків, але й жінок. Від згубної практики економічної залежності жінки від чоловіка втрачає і держава, оскільки не може повною мірою використовувати наявний людський ресурс в економіці. Тож гендерне питання із початком кризи набуває ще більшого значення.
Одна з найзнаменніших соціальних революцій ХХ століття — це розширення прав і можливостей жінок у глобальному масштабі: мільйони жінок у всьому світі, які раніше економічно залежали від чоловіків, боролися, щоб мати можливість виключно самостійно контролювати свою долю.
Тоді було знято обмеження на можливість голосувати, ходити до школи та працювати в різних економічних сферах, — за принципом рівності, який зазвичай надається в конституціях. Та все ж, попри помітний прогрес у деяких сферах, жодна країна світу — багата чи бідна — не досягла гендерної рівності. Занадто часто жінки піддаються дискримінації в галузі охорони здоров’я, сфері зайнятості, догляду та пенсій, освіті, на ринку праці — з негативними наслідками для себе.
Незважаючи на те, що в Європейському Союзі більшість жінок отримують вищу освіту, в середньому вони заробляють на 16% менше за чоловіків, і лише 8% генеральних директорів найбільших компаній ЄС — жінки. Встановлено, що жінки займають лише 16,9% місць у правліннях по всьому світові.
Ось п’ять кроків, які розширять можливості жінок:
Крок перший: нормативне декларування міжнародних зобов’язань, серед яких є і питання забезпечення гендерної рівності.
Наша держава обрала євроінтеграційний напрям, підписала Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, програму співробітництва Україна—НАТО, взяла на себе зобов’язання щодо ратифікації Стамбульської конвенції, виконання Резолюції Ради Безпеки ООН 1325, Цілей сталого розвитку тощо.
Це питання також підтримують лідери політичних сил, міжнародні та громадські організації, органи влади. Зокрема, у травні поточного року уряд проголосував за приєднання України до міжнародного «Партнерства Біарріц» із встановлення рівності жінок і чоловіків. Але підтримка та численні гасла, часто приурочені до відомих «жіночих» свят, не вирішують проблеми, а подекуди й викривлюють розуміння принципу рівності, розпалюючи ворожнечу та конфліктність у цьому питанні. Дотримання норм цих документів і постійний моніторинг виконання заявлених зобов’язань із забезпечення гендерної рівності є важливими факторами їх виконання.
Крок другий: чітко сформулювати інформаційні кампанії та законодавчі зміни, які спрямовані на усунення соціальних і структурних перешкод. Важливо усно чи письмово декларувати дотримання вимог гендерної рівності на підприємствах різної форми власності та у секторах економіки, органах влади.
Крок третій: урахувати результати досліджень.
Численні дослідження вказують, що в середньому компанії, в керівних органах яких представлені жінки, досягають кращих фінансових результатів, що повністю відповідає інтересам держави. В багатьох випадках з цією метою забезпечується представництво в керівному органі не менш як трьох жінок, що формує «критичну масу», необхідну для прийняття рішень з дотриманням балансу інтересів. Також вважається, що жінки більш схильні дотримуватися кодексу етики та норм етичної поведінки, що забезпечує захист капіталу інвесторів від зловживань. Окремі дослідження виявили зв’язок між покращенням і зменшенням ризику шахрайства.
Крок четвертий: підтримка зайнятості жінок на ринку праці та забезпечення більшої кількості керівних посад для жінок.
За даними програми розвитку ООН, в Україні лише 38% підприємниць. Тому потрібно підтримувати зайнятість жінок на ринку праці. Доведено, що збільшення участі жінок на ринку праці до рівня чоловіків підвищить ВВП.
Крок п’ятий: наявність механізмів для розвитку та масштабування бізнесу жінок.
Наявність механізмів для розвитку та масштабування бізнесу жінок є вагомим фактором, що підтримує їх у боротьбі за місце на ринку. Їх можна знайти в програмах різних міжнародний організацій. Одним із напрямів підтримки є гранти, які фінансуються в Україні багатьма програмами та проєктами. Серед них Програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України», що надає гранти для МСП, якими керують жінки, Програма ООН — надає гранти для розробників бізнес-продуктів і послуг, орієнтованих на підтримку МСП, та заохочує заявки, які спрямовані на покриття специфічних потреб жінок у бізнесі, Центр «Жіночі перспективи» та Проєкт «Я зможу» оголосили конкурс грантів для отримання мініфінансування в розширенні можливостей жінок.
Однак найвагомішим фактором, що стримує розвиток жіночого підприємництва, є стереотипи, вкорінені в суспільстві, та й подекуди в самих жінок. Йдеться і про ефект самозванки, і про знецінення власних успіхів, і про заниження самооцінки та навиків, і про «пошук» недоліків, і про думку, що працюючі жінки піддаються більшому тиску, ніж працюючі чоловіки, оскільки вважають себе зобов’язаними досягати такого ж успіху і в сімейних справах. Жінки менш схильні до спільної діяльності і партнерств у бізнесі, ніж чоловіки, якщо відсутні спільні інтереси сторін або чітко не простежується ефективність такої співпраці. Віртуальне соціальне середовище внаслідок кризи, спричиненої COVID-19, посилює цю невідповідність, і жінки, ймовірно, зациклюються лише на офіційних каналах інформації та робочих онлайн-стосунках, оскільки завантажені домашніми обов’язками. Усі ці стереотипи і «самобичування» заважають розвитку лідерства та використанню усіх можливостей, які зустрічаються на шляху у жінок. Згідно з опитуванням у дослідженні «How Successful Women Manage Their Networks» жінками-лідерами стають ті, хто не боїться співпраці, просить про допомогу та підтримує у відповідь, хто є активною учасницею різних ком’юніті та професійних об’єднань. Тому вагомим кроком розширення можливостей жінок-підприємниць є перегляд громадських і корпоративних практик, щоб жінкам і чоловікам надавалася рівна підтримка в можливостях власного розвитку на будь-якому рівні і у будь-якій сфері.
