Дитячий будинок сімейного типу як форма сімейного виховання дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Питання захисту прав дітей є одним з пріоритетних напрямків реалізації державної політики. Конвенцією ООН про права дитини визначено, що дитині для повного і гармонійного розвитку необхідно зростати у сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.
Але, на жаль, є діти, які не можуть проживати з рідними батьками, і значна кількість дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, виховуються в інституційних закладах. Проте, якими б прийнятними не були умови проживання, якими б уважними та турботливими не були вихователі, діти мріють повернутись у родину. Реформа деінституцілізації спрямована на те, щоб кожна дитина виховувалась в благополучній родині. Однією з форм сімейного виховання дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є створення дитячих будинків сімейного типу.
Сім’я може отримати статус дитячого будинку сімейного типу лише за умови прийому на виховання п’яти та більше дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Зважаючи на необхідність створення оптимальних умов для повноцінного виховання та розвитку, кількість дітей у сім’ї , як рідних , так і прийомних, не повинна перевищувати десяти осіб.
Виховний потенціал дитячого будинку сімейного типу має об’єктивні переваги перед іншими соціальними інститутами. Сімейне оточення формує у дитини морально – етичні ідеали і смаки, норми поведінки, трудові навички, ціннісні орієнтації – все те, що формує особисту індивідуальність.
Водночас є ряд особливостей, притаманних лише дитячому будинку сімейного типу – батьки біологічно не пов’язані з прийомними дітьми. Батьки – вихователі повинні виконувати обов’язки не тільки вихователів, а й господарів великої родини, перед сім’єю постають завдання щодо корекції та компенсації вад розвитку вихованців, відставання та занедбаність здоров’я, а також подолання наслідків психічних травм.
Бажання взяти на виховання дитину є ознакою нашої культури і виникає тільки у небайдужих до чужого горя, душевно щедрих і готових до самопожертви людей.
Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання та створює умови для їх розвитку, надаючи сім’ям, які приймають на виховання дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, матеріальну та соціальну підтримку.
За більш детальною інформацією Ви можете звернутись до Служби у справах дітей Кілійської міської ради за адресою: м. Кілія, вул. Миру, 44, каб.21.
Стаття підготовлена Службою у справах дітей Кілійської міської ради
