Причини та наслідки домашнього насильства, поради психолога. Відділ соціального захисту населення виконавчого комітету Кілійської міської ради інформує
Насильства в сім'ї є однією з найбільш розповсюджених форм порушення прав людини. У більшості випадків протиправні дії проти когось із членів родини супроводжуються актами агресії, приниження та жорстокої поведінки. Як правило, найбільше страждають від сімейного насильства жінки та діти.
Головною проблемою насильства в сім'ї є те, що воно найчастіше не виходить за межі зачинених дверей, а відтак «кривдник» залишається непокараним і продовжує знущатись над рідними. Найчастіше сім'я, в якій живе кривдник, піддається психологічному тиску, а такий вид домашнього насильства виміряти і довести практично неможливо. Людина, яка піддається насильству, постійно перебуває у пригніченому стані та боротись із «тираном» практично не має сили. Різні форми приниження та знущання у родині відображаються на дітях, які й самі безпосередньо страждають або й переймають приклад насильницьких дій.
За твердженням психологів, одна з причин агресії – це невпевненість та нереалізованість, яку людина компенсує психологічним або фізичним насильством над іншою людиною. «Якщо чоловік відчуває, що він не є авторитетом, що жінка його не слухає і він не має жодних важелів впливу, він може стати агресивним», пояснюють психологи. Те ж саме стосується й батьків, які піднімають руку на дітей. «Найчастіше це трапляється тому, що вони відчувають слабкість свого впливу на дитину, і єдине, що у них несвідомо виринає – це вдарити чи накричати». В умовах економічної кризи та суспільних негараздів чоловіки часто не витримують кризи і можуть вдаватися до зловживання алкоголем, наркотиками, у них можуть з’являтися думки про суїцид, а також – агресія.
Серед причин того, що постраждалі не звертаються до правоохоронних органів є страх помсти з боку кривдника, відчуття власної вини, страх зганьбити сім'ю, почуття сорому та приниження, низька самооцінка, бажання створити образ ідеальної сім'ї та щасливого подружжя перед іншими, самопожертва заради дітей, а також фінансова залежність.
За рекомендацією психологів щоб уникнути домашнього насильства і дітям і дорослим потрібно засвоїти кілька порад щодо поліпшення мікроклімату в родині. Насамперед, намагайтеся робити зауваження одне одному лише наодинці, тактовно і делікатно. Не провокуйте конфліктні ситуації. Зупиніться у гніві, розумний не той, хто правий, а хто своєчасно зміг припинити сварку. Умійте робити крок до примирення. Не забувайте дякувати за найменшу послугу. Частіше ставте себе на місце своїх домочадців. Запам'ятайте, що ваші рідні дивляться на світ своїми очима, безперечно, інакше ніж ви.
Не потрібно миритися з принизливим і жорстким поводженням чи боятися говорити про це. Не слід вдавати, що нічого не відбувається, і надіятися, що все минеться. Варто докласти максимум зусиль щоб вирватися із замкненого кола, а тим, хто поруч, родичам, друзям, сусідам, необхідно простягнути руку допомоги, адже коли мова йде про домашнє насильство мовчання означає співучасть.
Куди потрібно першочергово звертатись в разі вчинення домашнього насильства?
Найперше, куди потрібно звернутися за допомогою – це поліція. Ви можете викликати поліцію за телефоном 102 або звернутися особисто до райвідділу та написати заяву. Пам’ятайте, що поліцейські можуть проникати до житла особи без рішення суду в невідкладних випадках, пов’язаних із припиненням акту домашнього насильства, у разі небезпеки для життя чи здоров’я постраждалої особи.
Якщо ви потребуєте консультації, боїтесь звертатись до поліції з даного питання чи з інших причин, то можете зателефонувати на номери гарячих ліній, де вам нададуть роз’яснення та консультування:
- Урядова "гаряча лінія" з питань протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі, насильству стосовно дітей 1547 цілодобово. Усі дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів – безкоштовні, анонімні та конфіденційні;
- Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації: 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного телефону) або 116 123 (з мобільного);
- Національна гаряча лінія для дітей та молоді:
0 800 500 225 (з мобільного або стаціонарного телефону) або 116 111 (з мобільного)
Звернувшись на цю лінію, діти та молодь можуть анонімно отримати пітримку і поради щодо проблем в особистих стосунках, булінгу, непорозумінь з батьками, насильства чи жорсткого поводження. Крім того, дорослі можуть проконсультуватися з психологами, юристами та соціальними працівниками щодо випадків порушення прав дитини. Наразі лінія працює у будні з 12:00 до 20:00.
- Безоплатна правова допомога:
0 800 213 103 (зі стаціонарних та мобільних телефонів)
Дорослі та діти постраждалі від домашнього насильства, люди, які опинилися у складних життєвих обставинах, люди з інвалідністю чи малозабезпечені сім’ї, внутрішньо переміщені особи, учасники бойових дій можуть безоплатно отримати правову інформацію, консультації і роз’яснення з правових питань, допомогу зі складення заяв, скарг, інших документів правового характеру (крім процесуальних), а також допомоги у доступі до вторинної правової допомоги та медіації.
- Мобільна бригада соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі при комунальній установі «Центр надання соціальних послуг» Кілійської міської ради: телефон (04843) 40061 (понеділок- четвер з 8-00 до 17-00, п'ятниця з 8-00 до 16-00).
