ПРО ВІЛ/СНІД

Дата: 13.04.2023 15:24

Кількість переглядів: 399

Фото без опису

ВІЛ – Вірус імунодефіциту людини

СНІД – Синдром набутого імунодефіциту

ВІЛ і СНІД. У чому відмінності?

Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) відомий з початку 80-х років ХХ століття. До теперішнього часу відомі його природа і структура, шляхи передачі та життєздатність вірусу.

Коли людина заражається ВІЛ, вірус починає руйнувати імунну систему, яка відповідає за захист організму перед хворобами. Людина, що живе з ВІЛ, може виглядати і відчувати себе добре протягом багатьох років і навіть не знати, що вона інфікована. Потім імунна система уражається настільки, що людина стає вразливою для багатьох інфекційних хвороб.

Виявити ВІЛ в організмі можна приблизно через 25 днів – три місяці після зараження за допомогою спеціального аналізу крові, що виявляє антитіла до вірусу. Цей період після зараження і до появи антитіл до ВІЛ у крові називається “періодом вікна”.

ВІЛ та СНІД – не одне й те саме. ВІЛ – це вірус, що вражає імунну систему, а СНІД – це комплекс захворювань, які виникають у людини з ВІЛ на фоні низького імунітету.

Людина, що живе з ВІЛ, з часом може почати хворіти частіше, ніж звичайно. Власне, хвороба СНІД (Синдром набутого імунодефіциту) зазвичай виникає через кілька років після зараження ВІЛ, коли у людини розвиваються одне або декілька дуже серйозних захворювань. Єдиний спосіб з’ясувати присутність ВІЛ в організмі – провести спеціальний аналіз крові на ВІЛ.

Існує кілька шляхів зараження ВІЛ:

Незахищений (без презерватива) статевий акт; (70-80 відсотків)
Спільне використання шприців, голок та іншого ін’єкційного інструментарію; (5-10 відстотків)
Використання нестерильного інструментарію для татуювання та пірсингу;
Використання чужих засобів для гоління, зубних щіток з видимими залишками крові; (дуже рідко)
Передача вірусу від ВІЛ-позитивної матері дитині – під час вагітності, пологів і при годуванні груддю; (5-10 відсотків)
Переливання зараженої крові. (5-10 відсотків)

Іншими словами, ВІЛ передається через кров, сперму, вагінальні виділення і материнське молоко, але не через інші рідини організму (такі як слюна, піт, сльози, сеча і фекалії).

Вживаючи алкоголь та наркотики, ви теж ризикуєте своїм здоров'ям. Вживання наркотиків в переважній більшості випадків згубно позначається на здоров’ї людей. Найбільш небезпечним є ін’єкційне вживання наркотиків: саме так можна заразитися ВІЛ, вірусами гепатитів B і C, сифілісом та іншими інфекційними захворюваннями. Інфекції можуть потрапити в кров при спільному використанні ін’єкційного інструментарію: через чужий шприц або голку, а також через інший інструментарій для ін’єкцій (фільтри, воду та посуд для приготування розчинів). Дуже високий ризик ін’єкційного зараження несуть в собі розчини наркотиків, при приготуванні яких була використана кров, так як вона може містити збудників небезпечних захворювань.

Необхідно пам’ятати, що алкоголь – це теж наркотик, під його впливом людина часто втрачає контроль над ситуацією, що може призвести до скоєння необдуманих і ризикованих вчинків.

Як ВІЛ не передається?

ВІЛ і СНІД викликають страх і занепокоєння, які часто виявляються перебільшеними. Люди бояться заразитися ВІЛ при звичайному побутовому контакті. Ці страхи необгрунтовані. Звичайний контакт з людьми, що живуть з ВІЛ / СНІД, абсолютно безпечний. Всі шляхи передачі ВІЛ добре досліджені і науково доведені.

ВІЛ не передається:

При рукостисканні або обіймах;
Через піт чи сльози;
При кашлі та чханні;
При використанні загального посуду чи постільної білизни;
При спільному використанні ванни і унітазу;
При колективних видах спорту;
При перебуванні в одному приміщенні;
В громадському транспорті;
Від тварин чи при укусах комах;
При поцілунку / через слину, так як концентрації вірусу в слині недостатньо для інфікування. За всю історію вивчення ВІЛ / СНІД не було зафіксовано жодного випадку зараження цим способом.

Люди, що живуть з ВІЛ / СНІД

Хворі на СНІД потребують особливої уваги, дбайливого ставлення оточення, друзів і родичів. Таке ставлення вкрай необхідне, бо ці люди, через свій хворобливий стан, часто бувають пригніченими, відчувають різні страхи. Важко уявити, який тягар взяв на себе чоловік ВІЛ-інфікованої дружини; друг молодої дівчини-вірусоносія; мати маленького сина, якого заразили в лікарні; лікар, який підтримує душевну й фізичну рівновагу пацієнта; чоловік, який спиняє свого інфікованого друга на краю прірви.
Співіснування з інфікованими ВІЛ для багатьох людей стає випробуванням справжніх людських якостей, щирості материнських, подружніх та дружніх почуттів, фактично мірилом їхньої людяності.