Соціальний проєкт «Всі, хто хотіли, поїхали?» Документальне кіно – дієвий інструмент у роботі пробації
З метою підвищення правової освіти серед осіб, засуджених до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі 14 червня 2023-го року працівниками Ізмаїльського РВ №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області разом Кілійським відділом Ізмаїльської філії Одеського обласного центру зайнятості було проведено інформаційно-просвітницький захід. Для підоблікових відділу з питань пробації, внутрішньо переміщених осіб, які на теперішній час тимчасово мешкають у м. Кілія модератором кіноклубу «Docudays UA» при Ізмаїльському РВ №2 філії Центру пробації відділу Людмилою Якименко було проведено чергове засідання Кіноклубу. Присутні мали змогу переглянути анімаційні стрічки соціального проєкту «Всі, хто хотіли, поїхали?» Це 10 мультфільмів, які покликані зняти дискримінаційні ярлики «зрадники», «колаборанти» та «сепаратисти» з тих, хто залишився в Донецьку, Луганську чи Севастополі. У перегляді та обговоренні фільму у якості експертки взяла участь кар’єрна радниця Кілійського відділу Ізмаїльської філії Одеського обласного центру зайнятості Катерина Гац. Під час заходу присутні мали змогу поділились своїми емоціями та враженнями від подій, відображених у фільмі, про те, наскільки сильною може бути прив’язаність людей до, здавалося б, буденних речей, з яких складається наше життя та відчуття дому. Глядачі коноклубу запитували модератора клубу та експертку про такі поняття як права і свободи людини під час війни, людську гідність, як вони впливають на появу «зрадників» та «колаборантів», та чи можна вважати колоборантами всіх, хто залишився проживати на окупаційних рф територіях нашої країни. Так, модератор кіноклубу розповіла присутнім про те, що з початком бойових дій на Сході багато людей тікали від війни, покидаючи все, інші – залишились на захопленим ворогом територіях в силу тих, чи інших причин. Чи всіх їх треба вважати колоборантами? «Колаборація – це умисна діяльність, коли людина фактично робить все, аби підірвати суверенітет держави і в тому числі - отримати з цього собі якийсь зиск. Ми не можемо говорити, що люди, які опинилися в окупації, у чомусь винні, бо не припинили виконувати свої обов`язки. Йдеться про людей, які, маючи можливості, вчиняють активні дії для захоплення територій, і у тому числі співпрацюють з окупантом, аби ще й отримати для себе якісь зиск. Тобто, колабораціонізм – це добровільне, без примусу рішення співпрацювати з окупантами. Якщо ж рішення ухвалюється під загрозою життю, воно апріорі не може бути добровільним». Є різні випадки: якщо людина справді не мала можливості виїхати зі свого міста чи села, яке зараз опинилося під незаконною блокадою російської федерації, якщо вона не причетна до захоплення території, не здійснює активної передачі росії документів, майна і всього іншого, що належить державі, то вона просто заручник цих трагічних обставин». Експертка розповіла присутнім про зміни в законодавстві на ринку праці у воєнний час для громадян України та внутрішньо переміщених осіб зокрема та закликала учасників заходу бути толерантними по відношенню до внутрішньо переміщених осіб та для тих, хто залишився на окупованих територіях, «не розвішувати ярлики» колоборантів на всіх разом, висновок може зробити тільки система правосуддя.
#docuclub #docuдіє #пробація_одещини
Розвиток Мережі DOCU/CLUB фінансується Посольством Швеції в Україні, Національним фондом на підтримку демократії (NED) та Fondation de France.
Думки, висновки чи рекомендації належать автор(к)ам та упорядникам/-цям цієї публікації та не обов'язково відбивають погляди урядів чи благодійних організацій цих країн. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автор(к)и та упорядники/-ці.
