ЩО ТРЕБА ЗНАТИ БАТЬКАМ ПРО НАСИЛЬСТВО ...
Що ми зазвичай розуміємо під домашнім насильством?
Нам навіть важко припустити, як часто ми самі демонструємо насильство або стаємо його жертвами.
Види домашнього насильства:
І. Психологічне насильство:
-висміювання;
-переслідування;
-словесна образа, погроза;
-примушування;
-залякування; ворожість;
-психологічний тиск;
-формування почуття провини.
ІІ. Фізичне насильство:
-биття рукою;
-іншими предметами;
-шльопання;
-штовхання;
-викручування рук;
-будь-яке рукоприкладство.
ІІІ, Сексуальне насильство:
-протиправне посягання однієї людини на статеву недоторканість іншої, дії сексуального характеру щодо неповнолітніх.
ІV. Економічне насильство:
-умисне позбавлення однією людиною іншої житла, одягу, майна чи коштів.
V. Насильство це ще й:
- погрожування нанести собі або іншому тілесні ушкодження;
- невиразні погрози типу: «Ти у мене дограєшся! Я тобі дам!»;
- погрози піти, забрати дітей, не давати грошей, подати на розлучення, розповісти про щось;
- заподіяти шкоди домашнім тваринам (щоб помститися партнеру);
- ламання або знищення особистих речей;
- використовування лайливих слів, лайка;
- приниження, ображення, постійне підкреслення недоліків;
- звинувачення у всіх проблемах;
- критика думок, почуттів, дій;
- поводження з ним/нею як із прислугою;
- ігнорування.
Насильством щодо дітей, крім цього, вважається:
- нехтування дитиною;
- нехтування обов’язками стосовно дитини;
- відсутність у сім’ї доброзичливої атмосфери (психологічне ізолювання);
- накази, команди, мораль, повчання, проповіді. Постійні поради, намагання все вирішити за дитину;
- недостатнє забезпечення дитини наглядом та опікою;
- втягування дитини у з’ясування стосунків між батьками і використання її з метою шантажу;
- недостатнє задоволення потреб дитини в їжі, одязі, освіті, медичній допомозі, за умови, що батьки (опікуни) матеріально спроможні зробити це;
- використання алкогольних напоїв (наркотиків) до межі втрати самоконтролю над діями;
- нездатність забезпечити дитині необхідну підтримку, увагу, прихильність.
Неважко помітити, що все це нерідкість у наших сім’ях. Ми не розглядаємо це як щось особливе. Так поводилися наші батьки, батьки наших батьків. Така поведінка стала для нас звичною. І часто ми просто не замислюємося над тим, як це може впливати на нас самих і наших дітей.
Коли виникає конфлікт, дорослі часто так захоплюються ним, що думають тільки про те, як би відстояти свою точку зору. Їм все одно, що відбувається у навколишньому світі.
