Резолюція Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека»
Резолюція Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека»
Жінки в усьому світі очолюють рух за мир та відновлення громад, і є дані, які переконливо свідчать про те, що участь жінок у цих процесах сприяє тривалішому і більш стійкому миру після припинення конфлікту. Проте, незважаючи на це, жінок, як і раніше, здебільшого ігнорують та виключають з мирних процесів і переговорів.
Сьогодні чимало жінок захищають Україну. Одні - боронять фронт, інші — забезпечують міцний тил та є надійною опорою для своїх побратимів і посестер, які перебувають у гарячих точках. Вони плетуть маскувальні сітки, створюють прихистки для переселенців, готують гарячі обіди, організовують поставку гуманітарних вантажів, доставляють карети швидкої з-за кордону, збирають кошти на допомогу армії та доглядають дітей. Кожна жінка докладає зусиль у боротьбі з ворогом. І робить це так, як уміє найкраще.
Структура ООН Жінки підтримує повне та рівноправне представництво жінок і їхню значущу участь на усіх рівнях та в усіх етапах процесів миробудування: запобігання конфліктам, захист прав жінок та дівчат під час та після конфлікту, задоволення особливих потреб жінок та дівчат в зв'язку з репатріацією, переселенням, реабілітацією, запобіганням сексуальному насильству, пов'язаному з конфліктом, та реагуванням на таке насильство, а також їхнє всебічне залучення до постконфліктного відновлення, відповідно до Резолюції Ради Безпеки ООН 1325.
Із початком впровадження в Україні у 2022 році воєнного стану, РРБ ООН 1325 набула нового значення. Важливим інструментом захисту прав жінок в умовах збройного конфлікту та забезпечення їх активної участі у миротворчих процесах стало впровадження заходів Національного плану дій «Жінки, мир, безпека» на період до 2025 року, який затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2020 року № 1544 (зі змінами).
Основну увагу в Національному плані приділено таким верствам населення:
внутрішньо переміщені особи;
постраждалі від насильства, пов’язаного з конфліктом, зокрема сексуального;
особи з інвалідністю, особи похилого віку, інші маломобільні групи, які проживають на територіях, наближених до районів воєнних (бойових) дій (лінії розмежування);
близькі родичі та члени сімей учасників бойових дій, військовослужбовців, полонених, осіб, які мали статус зниклих безвісти за особливих обставин, місцезнаходження яких встановлене, загиблих учасників антитерористичної операції/операції Об’єднаних сил/ військовослужбовців, які брали безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації;
особи, які повернулися з полону;
спеціалісти, залучені до надання допомоги та реабілітації (зокрема, військові психологи, фахівці мобільних медичних груп, мобільних бригад соціально-психологічної допомоги постраждалим особам та особам, які постраждали від насильства за ознакою статі) та інші категорії населення, які зазнали шкоду, спричинену бойовими діями.
Метою Національного плану є посилення відповідальності та участі чоловіків і хлопців в залученні жінок до вирішення питань встановлення миру та безпеки, приділення уваги ролі жінок у боротьбі з насильницьким екстремізмом і тероризмом. Об'єднання зусиль органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських об'єднань, міжнародних організацій та волонтерів сприяє досягненню мети і цілей Національного плану та мінімізує наслідки воєнних дій, що відбуваються на території України, а також удосконалить систему захисту та реабілітації постраждалих від гендерно-зумовленого насильства.
Матеріал підготовлено
Управлінням соціального захисту
населення Кілійської міської ради
з використанням інтернет - ресурсів
