12 січня — День українського політв’язня.
Цього дня Україна згадує політв'язнів, які не корилися радянській тоталітарній системі і зберігали вірність своїм принципам та ідеалам. За політичні переконання їх переслідували, саджали до тюрем і психіатричних лікарень.
52 роки тому – 12 січня 1972 року – розпочався «генеральний погром» українського шістдесятництва. Тоді радянська влада одночасно заарештувала більшість відомих представників українського національно-демократичного руху.
Українська гельсінська спілка з прав людини називає цю подію найбільш репресивною акцією проти українських дисидентів.
Протягом двох днів у Києві і Львові були заарештовані всі відомі українські дисиденти:
Іван Світличний;
Євген Сверстюк;
Василь Стус;
Леонід Плющ;
Зіновій Антонюк;
Іван Дзюба;
В’ячеслав Чорновіл;
Михайло Осадчий;
Іван Гель;
Стефанія Шабатура;
Ірина Стасів-Калинець;
Згодом був арештований Ігор Калинець. Невдовзі хвиля репресій прокотилася всією Україною, арешти пройшли в Галичині, Одесі, Харкові, Черкасах, Умані. Всього було заарештовано близько сотні осіб, а ще обшуки, допити, звільнення з роботи, переслідування.
Майже всі заарештовані були засуджені за одіозною статтею карного кодексу СРСР «антирадянська агітація та пропаганда» і відправлені відбувати свої терміни у табори Мордовії та Пермської області Росії.
Саме в неволі, у таборах, з ініціативи В’ячеслава Чорновола від 1975 року почав відзначатися День українського політв’язня – голодуваннями і протестами.
