ДЕНЬ ВИШИВАНКИ – ДАТА, ІСТОРІЯ ТА ТРАДИЦІЇ
Ідею свята у 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича – Леся Воронюк. Спочатку акцію підтримали кілька десятків студентів і викладачів університету, але в подальшому свято вийшло на всеукраїнський рівень, до нього приєдналася по всьому світу українська діаспора, а також, всі охочі підтримати Україну. В 60 країнах світу кожний рік відзначають це свято.
Вишиванка — це символ здоров’я та краси, щасливої долі й родової пам’яті, порядності й чесності, любові та святковості; крім того, вишиванка – це ще й оберіг, який служив захистом для володаря від усяких бід, війни і нечистої сили.
Вишиванка, як вид мистецтва була відома в дохристиянський період, та передавалася від покоління до покоління, як код племені, народу, нації. Ще в епоху пізнього неоліту в племенах трипільської культури одяг був оздоблений різними елементами, орнаментами. Скіфи – прародителі вишивки. Святковий костюм скіфів був щедро орнаментований золотими нашивками із зображеннями грифонів, левів, оленів, різноманітною аплікацією з кольорової шкіри, декоративними швами. Візерунок у вигляді смуг геометричного орнаменту розміщувався на краях коміра, подолу, рукавів, посередині спинки вбрання. Кожен символ мав певне значення – силу, витривалість, мудрість, сонце, любов, вірність тощо.
Нині вишиванки вже не мають такого містичного, сакрального значення, проте не стали менш актуальними та цікавими. До речі, до сьогодні багато символічних значень візерунків ще не є до кінця розтлумаченими.
Українці завжди вирізнялися серед інших народів Європи. Наш національний одяг, подібно до мови, культури й традицій – це один із основних видів ідентифікації себе серед загалу чужинців, як на Батьківщині, так і за кордоном. Український народ крізь віки плекав любов до вишиванки та зберіг традиції вишивання одягу. Сьогодні вишивка почала повертати свою загальнонародність та стала кодом нації.
Вишиванка сприяє єдності і культурному відродженню всього багатонаціонального українського народу. Українська вишиванка завжди була оберегом для тих, хто її носив. Її магічні властивості забезпечували символи, укладені в складних неповторних орнаментах, якими були вишиті унікальні сорочки. Щоб захистити від шкідливого впливу чистоту душі людини, орнаменти вишивали на грудях. Орнаменти на плечах чоловічих сорочок додавали чоловікам сили і берегли від ворогів.
У час війни проти українців важливо розуміти, що коли ми одягаємо вишиванку, то вбираємося не у звичайну сорочку, а в одяг сили. Його споконвічно носили наші предки – від трипільців і русичів до упівців, від дисидентів – шістдесятників до воїнів-захисників двотисячних.
Сьогодні Україна святкує День вишиванки, свято, коли всі ми єднаємося у бойовому настрої боротьби проти росії. Бажаємо, щоб українська вишиванка щодня охороняла всіх нас та наших воїнів! Перемога за нами! Слава Україні!
УКРАЇНСЬКІ ВІЗЕРУНКИ ТА ОРНАМЕНТИ НА ВИШИВАНЦІ
Українська вишита сорочка – це не просто елемент гардеробу, а й потужний оберіг. З давніх-давен слов’яни використовували льон і конопляне полотно, червоні і чорні нитки. Також мало значення і те, для кого шиється сорочка – для дівчинки, хлопчика, жінки або чоловіка, а може бути, для воїнів. Історики стверджують, що українці споконвіку вишивали такі сорочки, “зачаровуючи” їх на здоров’я, удачу або любов.
Під час створення вишиванки важливо враховувати значення орнаменту:
- ромб – символ родючості, поліпшення добробуту сім’ї;
- квадрат – баланс, гармонія, удача і порядок;
- спіраль – циклічність часу, символ змін;
- сварги (нагадують половину цифри 8) – сила духу;
- восьмикутна зірка – символ возз’єднання чоловічого і жіночого, посилює інтуїцію;
- хрест – захист від темних сил, гармонія і духовне просвітлення;
- калина – безсмертя роду і довголіття сім’ї;
- ромашка – символ кохання і юності;
- маки – потужний захист від зла, наближення виконання бажань.
Згідно з повір’ями, чоловікам краще носити вишиванку з геометричним візерунками, а жінкам – із зображеннями рослин, трав і квітів.
За матеріалами Українського центру культурних досліджень
