Імунопрофілактика серед населення
Активна імунізація один з основних напрямів імунопрофілактики інфекційних захворювань, який грунтується на формуванні в популяції протективного імунітету й, відповідно, стійкості до певних інфекцій шляхом створення чи посилення штучного імунітету в процесі вакцинації.
Активна імунізація – процес генерації адаптивної імунної відповіді в неімунного індивіда при контакті з антигеном. Iмунна відповідь формується впродовж кількох днів або кількох тижнів. На відміну від пасивної імунізації, вона зазвичай формує стійкий імунітет унаслідок стимуляції імунної системи. Активна імунізація може відбуватися природним або штучним шляхом. Природний активний імунітет формується після перенесеного захворювання як тривалий або довічний захист проти інфекційного збудника. Штучна активна імунізація включає різні типи вакцинації. Щеплення не призводять до розвитку інфекційного захворювання, але стимулюють імунну відповідь, необхідну для формування імунітету проти інфекційного збудника або його токсинів.
Основні принципи активної імунізації: 1) адаптивний імунітет потрібно створити до можливого розвитку інфекції; 2) імунітет, сформований унаслідок вакцинації, має бути достатньо напруженим і тривалим.
Мета активної імунізації - викорінення інфекцій, зниження захворюваності і смертності, збільшення тривалості та підвищення якості життя.
Завдання імунопрофілактики:
-
контроль (control of infections) - зменшення кількості випадків захворювання або повна їх ліквідація;
-
елімінація (elimination) - зникнення випадків захворювання на ве- ликій території в результаті припинення передачі збудника інфекції, коли вона не відновлюється в разі появи завізного випадку;
-
ерадикація (eradication) - ліквідація, викорінення хвороби гло- бальне припинення передачі та зникнення збудника інфекції (единий приклад ліквідація натуральної віспи).
Календар профілактичних щеплень в Україні передбачає вакцинацію проти 10 інфекцій (туберкульозу, дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту, Hib-інфекції, гепатиту В, кору, епідемічного паротиту, краснухи). Нині перелік тяжких інфекцій, які можна контролювати засобами імунопрофілактики, поступово збільшується. Для ефективної боротьби необхідно вживати профілактичних заходів у всіх країнах.
Вакцинацію проводять відповідно до чинних законів України та наказів МОЗ України. Документами, в яких регламентовано засади проведення імунопрофілактики, є закони України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» та «Основи законодавства України про охорону здоров’я», а також слід зазначити, що в Україні є чинним Закон «Про захист населення від інфекційних хвороб», в якому в статті 12 йдеться про профілактичні щеплення.
Інформацію взято з «Iмунопрофілактика інфекційних хвороб : навчально-методичний посібник / Л.I. Чернишова, Ф.I. Лапій, А.П. Волоха та ін. ; за ред. Л.I. Чернишової, Ф.I. Лапія, А.П. Волохи. Київ, 2020. 304 с.» https://vaccine.org.ua/wp-content/uploads/2023/03/msd_book_001-3_edit.pdf
