Булінг як вид насильства
Цькування, булінг (англ. bully — залякувати, цькувати, задирати) — прояв агресії з подальшим залякуванням особистості, цькування та погрози, моральне приниження.
Людину, яку вибрали жертвою і яка не може постояти за себе, прагнуть принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами.
Найпоширенішими формами булінґу є:
1.Фізичний булінг – штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, побиття або нанесення тілесних ушкоджень тощо.
2.Психологічний булінг – принизливі погляди, прізвиська, жарти, жести, образливі рухи тіла, міміки, поширення образливих чуток, бойкотування, ігнорування, погрози, підглядування, переслідування, залякування, плювання на інших, шантаж тощо.
3.Кібербулінг – пересилка неоднозначних фото, обзивання по телефону, знімання на відео бійок чи інших принижень, знімання в переодягальнях і викладання відео в мережу Інтернет чи поширення серед дітей, цькування чи переслідування через соціальні мережі тощо.
4.Економічний булінг – крадіжки, пошкодження, ховання чи знищення одягу чи інших особистих речей, вимагання грошей тощо.
До причин, які призводять до формування булінгу належать: людська нерівність, нетолерантність суспільства (у тому числі й суспільні стереотипи), сімейне виховання (насилля в родині, авторитарний стиль виховання, гіперопіка над дитиною, відсутність комунікації «батьки-діти»), формування ієрархії в дитячому колективі, ставлення до насилля у самому суспільстві.
Найчастіше жертвами булінґу стають діти, які мають:
• фізичні вади – носять окуляри, погано чують, мають порушення опорно- рухового апарату, фізично слабкі;
• особливості поведінки – замкнуті чи імпульсивні, невпевнені, тривожні;
• особливості зовнішності – руде волосся, веснянки, відстовбурчені вуха, незвичну форму голови, надмірну худорлявість чи повноту;
• недостатньо розвинені соціальні навички: часто не мають жодного близького друга, краще спілкуються з дорослими, ніж з однолітками;
• відсутність досвіду життя в колективі (так звані «домашні» діти);
• деякі захворювання: заїкання, дислалія (порушення мовлення), дисграфія (порушення письма), дислексія (порушення читання);
• знижений рівень інтелекту, труднощі у навчанні;
• високий інтелект, обдарованість, видатні досягнення;
• слабо розвинені гігієнічні навички (неохайні, носять брудні речі, мають неприємний запах).
Як реагувати батькам, якщо їхня дитина зазнала булінгу
Якщо дитина все-таки підтвердила в розмові з батьками, що вона стала жертвою булінґу, то скажіть їй:
-
1.Я тобі вірю (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви повністю на її боці).
Мені шкода, що з тобою це сталося (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви переживаєте за неї і співчуваєте їй). -
2.Це не твоя провина (це допоможе дитині зрозуміти, що її не звинувачують у тому, що сталося).
-
3.Таке може трапитися з кожним (це допоможе дитині зрозуміти, що вона не самотня: багатьом її одноліткам доводиться переживати залякування та агресію в той чи той момент свого життя).
-
4.Добре, що ти сказав мені про це (це допоможе дитині зрозуміти, що вона правильно вчинила, звернувшись по допомогу).
V 5. Я люблю тебе і намагатимуся зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека (це допоможе дитині з надією подивитись у майбутнє та відчути захист).
В ситуації булінгу можна звернутися:
Дитяча лінія – 116111 або 0800500225 (з 12.00 до 16.00);
Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116000;
Гаряча лінія з питань запобігання насильству – 116123 або 0800500335;
Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0800501720;
Уповноважений Президента України з прав дитини - 0442557675;
Центр надання безоплатної правової допомоги -0800213103;
Національна поліція України – 102 або до Служби у справах дітей Кілійської міської ради за адресою: місто Кілія, вулиця Миру,57 (каб.103).
м. Кілія, вул.Миру, 57 (каб.103).
Графік роботи :
понеділок – четвер:з 8:00- 17.00;
п’ятниця: з 8.00-16.00;
обідня перерва:12.00-12.45.
