До Дня вшанування пам’яті Захисників та Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули в полоні.
Патріотизм - це не гасла, не яскраві промови і слова, а реальні дії та вчинки людини, що виявляються у ставленні її до свого минулого, сьогодення та майбутнього, до долі та справ Батьківщини, до своїх конституційних прав та обов’язків, до професії, до людей, які її оточують, та до себе самої. Саме тому робота з підвищення рівня патріотизму серед суб’єктів пробації завжди в пріоритеті в уповноважених органів з питань пробації.
Сьогодні, 28 липня в Україні вперше відзначатиметься День вшанування пам’яті Захисників та Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули в полоні, — день, що став болючим символом втрат і незламності. Цей День запровадила Верховна Рада на підтримку громадських ініціатив - як нагадування про трагічні події, що сталися під час повномасштабної агресії росії проти України. Особливе значення має ніч з 28 на 29 липня 2022 року - день, коли російські війська здійснили обстріл Волноваської виправної колонії біля Оленівки, де утримували оборонців «Азовсталі». Це один з найжахливіших терактів, скоєних росією щодо полонених: щонайменше 53 українські захисники загинули, ще понад 130 отримали поранення різного ступеня тяжкості.
Злочин проти українських оборонців став грубим порушенням норм міжнародного гуманітарного права, яке чітко регламентує гуманне поводження з військовополоненими та зобов’язує державу, яка їх утримує, забезпечувати їхню безпеку та життя.
Саме з метою вшанування пам’яті закатованих або загиблих у полоні, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу серед суб’єктів пробації, які перебувають на обліку в Ізмаїльському районному відділу №2 з питань пробації, був проведений інформаційно-просвітницький захід, документальні матеріали для якого передала до відділу його очильниця, Людмила Дрібноход, яка продовжує захищати Батьківщину зі зброєю в руках. Головні героїні документальної стрічки – військові медики, з однією з них Людмила Іванівна добре знайома, розповідають не тільки про умови та труднощі своєї роботи на фронті, розповідають про справжніх патріотів, героїв, як військових, так і цивільних, закатованих або загиблих у російському полоні, яких вони знали і яких, на їх думку, повинне знати й пам’ятати кожне покоління українців. Після перегляду стрічки учасники заходу згадували своїх знайомих, чиїх рідні або близькі чи друзі пройшли через жахіття російського полону, деякі з них були закатовані та вбиті ворогом, судьба інших досі невідома. Всі присутні різко засуджували такі дії рф, та одностайно були згодні з висновками пробаціонерів, що недотримання міжнородних гуманітарних прав людини – це злочини, за які країна агресор повинна понести жорстоке покарання на рівні міжнародних інституцій та світової спільноти. У хвилині мовчання учасники зустрічі схилили голови на знак шани та пам’яті за загиблими в полоні.
Вічна пам'ять всім українським військовослужбовцям, учасникам добровольчих формувань та цивільним особам, які загинули у полоні в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, стали жертвами жорстокого насильства під час російської збройної агресії та окупації!
