Гендерна рівність в Україні: досягнення та виклики. Відділ соціального захисту населення виконавчого комітету Кілійської міської ради інформує.
Домашнє насильство, дискримінація на роботі, упереджене ставлення до людей тієї чи іншої статі, – усе це є проявами гендерної нерівності. Сам термін «гендер» в українському суспільстві досі викликає страх або відразу. Це проявляється і через сексизм у медіа та політиці, і через «традиційне» виховання хлопчиків та дівчат, і через упередження при прийнятті на роботу.
Що ж таке гендерна рівність, навіщо вона потрібна та чому стереотипи й упередження щодо статі негативно впливають на самореалізацію чоловіків та жінок.
Україна посіла 74-е місце в рейтингу за Індексом гендерного розриву-2021 (Global Gender Gap Report). До цьогорічного рейтингу було включено 156 країн. Лідерство в рейтингу здобули Ісландія, Фінляндія та Норвегія. Найгірша ситуація з гендерним розривом склалася у Сирії, Пакистані, Іраку, Ємені та Афганістані.
Під час складання рейтингу враховувалися показники кожної країни у таких категоріях:
- економічна участь та можливості;
- реалізація в освіті;
- здоров’я та життєзабезпечення;
- розширення прав та можливостей у політиці.
Найвищу позицію Україна посіла у категорії «Реалізація в освіті» – 27 місце. За показниками економічної участі та охорони здоров’я – 44 та 41. Найгірші показники України у сфері розширення прав та можливостей у політиці – Україна опинилася на 103 місці.
За оцінками аналітиків Всесвітнього економічного форуму, для досягнення глобальної гендерної рівності потрібно ще майже 136 років.
Що ж таке гендерна рівність?
Гендерна рівність означає, що люди будь-якої статі можуть вільно обирати будь-яку кар’єру, спосіб життя і користуватися своїми здібностями без будь-якої дискримінації. Їхні права, можливості і доступ до суспільства не залежать від статі. Гендерна рівність не обов’язково означає, що до всіх ставляться однаково. Різні потреби й прагнення людей цінуються однаково. Через це гендерну рівність часто пов’язують одночасно з егалітаризмом – прагненням до абсолютної рівності всіх членів суспільства.
Які переваги гендерної рівності?
Досягнення гендерної рівності матимуть значний позитивний вплив на світ. Ось лише деякі з переваг:
- Розвиток бізнесу
Дослідження показують, що гендерна різноманітність покращує організацію інновацій та продуктивності. Коли жінкам надають доступ до рівної освіти (і, як наслідок, рівні можливості працевлаштування) – бізнес, який вони засновують, процвітає.
- Розвиток економіки
Коли жінки можуть брати участь в економіці нарівні з чоловіками, економічна ситуація покращується. Значну роль у цьому відіграє усунення гендерного розриву в оплаті праці. Дослідження показують, що якби країни ОЕСР (Організація економічного співробітництва і розвитку) зрівнялися зі Швецією за рівнем зайнятості жінок, ВВП збільшився б на 6 трильйонів доларів.
- Покращення здоров’я
Через такі перешкоди, як нерівний дохід і відсутність освіти, доступ до якісного медичного обслуговування для жінок часто є важко доступним. У дослідженнях йдеться, що якщо гендерну рівність буде реалізовано у сфері охорони здоров’я – жінки отримають більш якісний догляд, що призведе до поліпшення загального стану здоров’я суспільства. Відповідно, жінки з рівним доступом до освіти й рівним доходом зможуть краще піклуватися про своїх дітей.
- Позитивні зміни в родині
На чоловіків негативно впливає гендерна нерівність. Особливо це помітно, коли йдеться про оплачувану відпустку за сімейними обставинами. Оскільки жінки вважаються основними особами, що доглядають за дітьми, чоловіки часто не можуть отримати відпустку. Але є позитивні зміни: у травні 2021 року в Україні забезпечили рівні можливості матері і батька на догляд за дитиною і трудову діяльність. Чоловіки і жінки, які мають можливість брати відпустку для сім’ї без дискримінації за ознакою статі - зміцнює відносини в сім’ї.
- Залучення жінок до політики
Більшість політичних систем, як і раніше, орієнтовані на чоловіків. Якби гендерну рівність було реалізовано, світ побачив би набагато більше жінок, залучених до політичного процесу. Це включає політичне лідерство.
Що таке гендерна дискримінація?
Гендерна дискримінація описує ситуацію, в якій до людей звертаються по-різному просто тому, що вони чоловіки або жінки, а не на основі їхніх індивідуальних навичок або здібностей.
Сексуальні домагання, кетколінг (вуличні домагання)
Переслідування на вулиці є яскравими прикладами того, як обмежується право жінок вільно пересуватися у навколишньому середовищі. Нормалізація переслідувань і бездіяльності перехожих і влади увічнює цю форму дискримінації та обмежує свободу жінок.
Гендерні стереотипи у школі та на роботі
Стереотипи – це те, коли суспільство очікує від людей дій залежно від їхньої статі. Наприклад, стереотипним твердженням є те, що дівчатка мають допомагати по господарству і доглядати за дітьми, скромно одягатися і не ходити вулицею пізно вночі.
Стереотипи часто можуть проникати в школу і на роботу, де дівчаток з меншою ймовірністю будуть заохочувати до вивчення наукових і технічних дисциплін або керівної ролі через «чоловічу природу» цих занять. Аналогічним чином здаються позитивними стереотипи і гендерні ролі, де чоловік є «годувальником» або «захисником» сім’ї. Проте таким чином на чоловіків і хлопчиків лягають тягарем такі обов’язки, які можна було б більш позитивно розділити в рамках рівного партнерства.
Таке ставлення обмежує й можливості дівчаток і жінок, роблячи їх менш здатними робити свій внесок у покращення життєвих умов родини.
«Скляна стеля» і «липка підлога»
«Скляна стеля» – це невидимий бар’єр, який ефективно перешкоджає просуванню людини професійними сходами та досягненню нею високих позицій у бізнесі або політиці. Такими працівниками, як правило, є жінки. Протилежністю скляній стелі є так звані «ескалатори», які дозволяють за короткий строк добитися значного кар’єрного зростання.
Синдром «липкої підлоги» іноді використовується нарівні з терміном «скляна стеля», але попри те, що поняття застосовуються за аналогічних явищ (неможливості просування на роботі), розглядаються вони в абсолютно різних контекстах. «Скляна стеля» – це бар’єр до досягнення престижних посад.
«Липка підлога» означає «прилипання» до посади з найнижчим рівнем доходу і престижу без можливості кар’єрного просування. Здебільшого це явище стосується жінок таких професій, як покоївки, няні, офісний персонал, медсестри, вчителі тощо.
Українські жінки після закінчення різних навчальних закладів мають набагато менше шансів на ринку праці, ніж чоловіки. Працедавці не хочуть наймати молодих жінок, побоюючись, що ті незабаром підуть у декрет. Роботодавці також не хочуть брати на роботу й жінок зрілого віку, тому що, на їхню думку, вони неспроможні відповідати вимогам, що висуваються перед співробітниками компанії, що динамічно розвивається. Зазвичай працедавці дотримуються переконання, що родинні обов’язки жінки, яка має дітей, негативно впливають на ефективність її роботи.
А як з гендерною рівністю в Україні?
За даними опитування групи «Рейтинг», у динаміці з 2015 року в Україні спостерігається поступове зменшення кількості людей, які вважають, що приготуванням їжі, господарством і вихованням дітей частіше займається жінка. При цьому абсолютна більшість опитаних погоджується з твердженнями, що найважливіше завдання жінки – піклуватися про дім і сім’ю (83%), а найважливіше завдання чоловіка – це заробляння грошей (75%).
Також 68% опитаних згодні, що жінки мають менше свободи через сімейні зобов’язання. Але при цьому 50% чоловіків і 31% жінок вважають, що чоловік не повинен на себе брати половину домашньої роботи.
Просування на шляху до гендерної рівності в Україні було помітно і до 2019 року: країна піднялася в Індексі гендерного розриву (Global Gender Gap Report) на шість сходинок і посіла 59 місце зі 153. Перші місця дісталися Ісландії, Норвегії та Фінляндії. Із сусідніх країн найпрогресивнішою в питанні гендерної рівності виявилася Молдова (23 місце), потім Білорусь – 29 місце, Польща – 40, Грузія – 74.
Досягнення гендерної рівності в українській спільноті - це прийняття рівноправної участі чоловіків та жінок у всіх сферах життя, а це важливий вектор демократичного розвитку України.
Інформація підготовлена за допомогою інтернет-ресурсів.
