Стислий зміст Закону України «Про національні меншини (спільноти) України» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2023, № 46, ст.114)
Законодавство щодо правового статусу осіб, які належать до національних меншин (спільнот), складається з Конституції України, цього Закону, інших законів України, а також міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору.
Держава гарантує громадянам України, які належать до національних меншин (спільнот) (далі - особи, які належать до національних меншин (спільнот), права, передбачені статтею 5 цього Закону.
Проведення державою політики інтеграції передбачає утримання від політики та практики асиміляції осіб, які належать до національних меншин (спільнот), проти їхньої волі і захист таких осіб від будь-яких дій, спрямованих на таку асиміляцію.
Держава гарантує особам, які належать до національних меншин (спільнот), захист їхніх прав, свобод та охоронюваних законом інтересів відповідно до закону.
Держава з урахуванням конкретного становища осіб, які належать до національних меншин (спільнот), вживає заходів з метою досягнення у сферах економічного, соціального, політичного та культурного життя повної та справжньої рівності між особами, які належать до національних меншин (спільнот), та особами, які належать до більшості населення.
Особи, які належать до національних меншин (спільнот), є рівними перед законом та мають право на рівний правовий захист.
Будь-яка пряма чи непряма дискримінація осіб, які належать до національних меншин (спільнот), забороняється.
Громадянам України незалежно від етнічного походження, належності до національних меншин (спільнот) гарантуються рівні громадянські, політичні, соціальні, економічні, культурні та мовні права і свободи, визначені Конституцією України.
Особа, яка належить до національної меншини (спільноти), має також право на: самоідентифікацію, свободу громадських об’єднань та мирних зібрань, свободу вираження поглядів і переконань, думки, слова, совісті та релігії, участь у політичному, економічному та соціальному житті, використання мови національної меншини (спільноти), освіту, зокрема мовами національних меншин (спільнот), збереження культурної самобутності національної меншини (спільноти).
Перелік прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот), визначений частиною другою цієї статті, не є вичерпним. Інші права та свободи таким особам можуть надаватися відповідно до закону.
Особа, яка належить до національної меншини (спільноти), може здійснювати права та користуватися свободами, гарантованими цим Законом, окремо або спільно з іншими особами, які належать до національних меншин (спільнот), на території України.
Особа, яка належить до національної меншини (спільноти), зобов’язана дотримуватися Конституції та законів України, боронити державний суверенітет і територіальну цілісність України, поважати мову, культуру, традиції, звичаї, релігійну самобутність української нації, всіх національних меншин (спільнот) та корінних народів України, а також сприяти інтеграції національної меншини (спільноти) в українське суспільство.
Права і свободи осіб, які належать до національних меншин (спільнот), можуть бути обмежені відповідно до закону в інтересах національної безпеки, для забезпечення територіальної цілісності та громадського порядку, запобігання заворушенням чи злочинам, охорони здоров’я населення, захисту прав і свобод інших осіб, якщо таке обмеження є необхідним у демократичному суспільстві.
При реалізації та/або захисті прав і свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот), забороняється популяризація або пропаганда держави-терориста (держави-агресора) та її органів, російського нацистського тоталітарного режиму, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну, представників органів влади держави-терориста (держави-агресора) та їхніх дій, що створюють позитивний образ держави-терориста (держави-агресора), виправдовують чи визнають правомірною збройну агресію Російської Федерації як держави-терориста проти України, окупацію території України.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини в межах повноважень, наданих йому Конституцією України та Законом України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", здійснює парламентський контроль за додержанням права національних меншин (спільнот) на використання мов національних меншин (спільнот).
Державна політика у сфері національних меншин (спільнот) базується на принципах: захисту прав і свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот), як невід’ємної складової захисту прав людини і основоположних свобод, недопущення дискримінації осіб, які належать до національних меншин (спільнот), визнання права особи, яка належить до національної меншини (спільноти), вільно обирати та вільно відновлювати її належність до національної меншини (спільноти), виявляти свою самобутність та ідентичність, забезпечення вільної реалізації особами, які належать до національних меншин (спільнот), їхніх прав та інтересів для збереження і розвитку їхньої етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності, інклюзивного залучення осіб, які належать до національних меншин (спільнот), у тому числі через їх громадські об’єднання, до формування та реалізації державної політики у сфері національних меншин (спільнот) на всіх рівнях врядування, інтеграції осіб, які належать до національних меншин (спільнот), в українське суспільство на основі визнання прав і свобод людини і громадянина, запобігання примусовій асиміляції національних меншин (спільнот), протидії проявам ксенофобії, розпалюванню расової, етнічної, релігійної ворожнечі, запобігання міжетнічним конфліктам, використанню національних меншин (спільнот) іншими державами для автономізації регіонів їх проживання та дезінтеграції України, взаємної поваги, взаєморозуміння та співробітництва між усіма особами, які проживають на території України, незалежно від етнічної, культурної, мовної або релігійної самобутності та ідентичності.
Держава гарантує захист та забезпечує реалізацію прав і свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот), шляхом здійснення заходів у сфері державної політики, спрямованих на збереження, підтримку і розвиток їх самобутності та ідентичності, інтеграцію в українське суспільство.
З метою реалізації прав і свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот), органи місцевого самоврядування, сприяють збереженню та розвитку культурної, етнічної самобутності національних меншин (спільнот) шляхом підтримки діяльності громадських об’єднань національних меншин (спільнот), національно-культурних товариств, здійснюють планування соціально-економічного і культурного розвитку територіальних громад, районів, областей з урахуванням етнічних, культурних та інших потреб таких осіб та необхідності збереження і розвитку їх самобутності, захисту і реалізації прав і свобод, здійснюють інші повноваження, передбачені законом.
Повний текст Закону України «Про національні меншини (спільноти) України» від 13 грудня 2022 року № 2827-IX, опублікований на офіційному сайті Верховної Ради України, за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/.
