9:00. Закон є. Указ є. А тиші — немає
Щоранку о 9:00 в Україні має зупинятися час. На 60 секунд.
У нас дійсно є Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вшанування пам'яті співвітчизників, які загинули внаслідок збройної агресії РФ», є Указ Президента "Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії РФ проти України".
Але, якщо чесно, як показала практика, більшості з нас байдуже. І це не про поліцію чи штрафи. Це про нас з вами.
Хвилина мовчання — це не виконання закону. Це не звіт перед державою. Це наш обов’язок перед тими, хто вже ніколи не прокинеться вранці.
Ви коли-небудь замислювалися, що означає ця хвилина для тих, хто втратив рідну людину? Для матері, яка щодня о 9:00 дивиться на фото сина на стіні? Для дружини, яка більше немає змоги обійняти свого коханого? Для дитини, яка ніколи не побачить найріднішу людину?
Ігноруючи хвилину мовчання, ми робимо страшну річ — ми звикаємо до смерті. Ми викреслюємо загиблих з пам’яті. Ми перетворюємо війну на фон, а втрати — на статистику.
Не треба нічого надскладного. О 9:00 просто зупиніться. Вимкніть звук у телефоні. Схиліть голову. Згадайте одне обличчя. Одне ім’я.
Це не для "галочки". Це для того, щоб залишитися людьми.
P.S. Поставте нагадування на телефоні за 5 хвилин до 9:00. Не будьте байдужими. Пам'ятати наш обов'язок.
#ХвилинаМовчання #9_00 #ЗагиблихНеВоскресити #Память #Обовязок.
